Я трохи схожий на свою далеку родичку Рись. Впевнений, ви зустрічали велетнів-котів, які мають елегантні китиці на вушках. Отож усі вони мої родичі. Наше родове прізвище – Мейн-кун.

Пращури мої приїхали з далекої Америки, зі штату Мейн. Там вони жили на волі, добре пристосувалися до будь-яких негараздів, навчилися захищати себе. Згодом Мейн-куни роз’їхалися по світу, навчилися жити з людьми. Але вони завжди відстоювали свою незалежність і свободу.

Мейн-кун – не м’яка іграшка. Такий кіт не буде дружити будь з ким. Люди кажуть, що ми самі обираємо собі хазяїв. Не можу з цим не погодитися».