Яскрава сімка: книжки-картинки для читання вголос із наймолодшими
Міра Київська. Редакція Букмоль
Оскільки діти завжди й в усьому беруть приклад із дорослих, насамперед із батьків. Саме читання вголос є чи не найефективнішим і безперечно найприємнішим способом мотивувати малюків до самостійного читання. Читаючи дитині від самого народження, батьки не просто допомагають їй навчитися краще розуміти самі книжки (тобто і малюнки, і тексти) та світ довкола, але й спілкуються, дізнаються більше про неї, її смаки та пристрасті.
Крім того, сторітайми у затишній домашній атмосфері, доповнені іграми та цікавими творчими завданнями, якнайкраще допомагають дітям, а інколи навіть і дорослим полюбити книжки та читання взагалі. Втім, про це, як і про необхідність читати вже майже дорослим дітям ми вже неодноразово писали. Розповідали й про те, як завжди знаходити час для щоденних сторітаймів. Але навіть перед батьками, яких не потрібно зайвий раз переконувати в тому, що читання вголос із дитиною важливе, потрібне та незамінне, не рідко постає справжня дилема — які саме книжки обирати для сторітаймів?
На щастя, сьогодні українським видавцям є що запропонувати добросовісним батькам. Адже на полицях книгарень маємо чимало гарних книжок різних жанрів і форматів. Цього разу ми обрали для вас кілька чудових книжок-картинок. Зрозуміти, чому саме книжок-картинок, допоможе стаття Майкла Роузена. Читаючи книжки картонки можна і розважитися, і навчитися чогось нового. Зокрема не вередувати, бути собою, любити читати, фантазувати та не боятися.
Вовк під вікном, Наталя Кащак
Стара добра класика українського казкового Всесвіту — з вовком-сіроманцем, селом, бабусею, онучкою та кочергою. Стара, та не зовсім, адже з ілюстраціями Наталі Кащак історія про вовка під вікном перетворилася на справжню книжку-картинку. Так-так, сюжет у цій картонці розгортається не лише у тексті, але й у малюнках та почала виглядати і сучасніше, і цікавіше. Використовуючи мінімум кольорів і деталей. Художниці вдалося не просто вдихнути у не надто популярну народну казку життя, але й доповнити її цікавими деталями, зробити об’ємнішою та смішнішою. Картонка має усього 15 розгорток. Але візуальний наратив дозволяє читачам вигадувати стільки нових сюжетних ліній, на скільки вистачить уяви.
Особливої уваги у книжці «Вовк під вікном» заслуговує головний герой — великий, сірий і надзвичайно харизматичний вовк (ви ж знаєте про нашу любов до цього казкового персонажа?).
Якщо у народній казці маємо лише натяк на неоднозначність цього героя, то у книжці-картинці від «Maміно» можна з упевненістю говорити про переосмислення образу Страшного і Лихого.
Крім того, ще одна беззаперечна перевага цієї книжки-картинки у простоті мови як лексичному, так і на синтаксичному рівнях. І це є надзвичайно важливим, якщо йдеться про видання, розраховані на наймолодшу аудиторію.
Єдине, що можна закинути видавцям — картон, з якого зроблені сторінки книжки, не довго витримує навіть обережних читачів.
Наталя Кудляк Вовк під вікном. – Київ : Маміно, 2017. – 28 с.
Не смій читати цю книжку, Енді Лі, Гіт Мак-Кензі
Книжка-картинка Енді Лі та Гіта Мак-Кензі «Не смій читати цю книжку» належить до тієї категорії дитячих видань, які вражають своєю інтерактивністю. Але не на рівні форми — тут немає ні віконечок, ні розмальовок, ні поп-ап елементів, ні деталізованих малюнків із прихованими загадками.
Натомість є простенька жартівлива оповідь, звернена безпосередньо до того, хто тримає в руках саму книжку. Про що вона? Якщо уважніше «вчитатися» у назву, то здогадатися не важко — кожна її сторінка, точніше, симпатичний монстрик, зображений на ній, буквально просить читача облишити всю цю читацьку затію.
Монстрик благає, наказує, переконує, вмовляє, шантажує… Чому? Будьте певні, свідоме бажання знайти відповідь на це запитання та не дуже свідоме прагнення порушити незрозуміле правило (заборонений плід завжди найсолодший, чи не так?) заінтригує та спонукатиме швидше гортати сторінки будь-кого. І затятих книголюбів, і тих, хто ще не встиг пізнати, що таке задоволення від читання. Та й напрочуд емоційні та динамічні ілюстрації обов’язково піднімуть настрій і розважать.
Певно, що використана Енді Лі хитрість не є чимось новим у світі дитячої літератури. Такий самий прийом використав у своїй знаменитій серії книжок-картинок «Не дозволяйте голубу…» Мо Віллемс, подібним чином спілкується з читачем Ерве Тюлле, зокрема у книжці «Книжка без назви». Але це зовсім не применшує цінності книжки Енді Лі та Гіта Мак-Кензі. Тим більше, що конкурентів, тобто подібних ігрових інтерактивних книжок-картинок, на українському ринку в неї поки майже немає.
Енді Лі, Гіт Мак-Кензі Не смій читати цю книжку /переклала з англійської Катерина Перконос. – Київ : Маміно, 2018. – 32 с.
